Возможен ли украинский ренессанс (укр.)

Колись, розмірковуючи над долями деяких літературних героїв, я подумав: а що було б, коли б настало в людині злиття багатьох, у тому числі й протилежних, якостей: творчих і виконавських, наукових і художніх, релігійних і філософських, фізичних і духовних і т.д. Як приклад (у якій ступінь наближення, не знаю). тут же випливають в пам’яті найвидатніші особистості епохи Відродження в Європі: Альбрехт Дюрер, Леонардо да Вінчі, Мікельанджело Буонаротті.

Загальновідомо, що епоха Відродження, напряму пов’язана з підняттям національної самосвідомості. патріотизму по відношенню до власної, часом малої батьківщини, природнім чином звернулась до витоків нації, тих коріннів, що відвели, наприклад. учених і художників ь античність. Остання, через багато століть після своєї видимої загибелі, раптом ожила і збагатила цивілізації своїх далеких нащадків. Так виявляються коріння, що надсилають життєдайні соки далекому гіллю, прошу вибачення за садівницьку термінологію, гіллю, іншим разом прищепленому, навіть не рідному. Та що казати, а хіба ж завжди рідне гілля уявляє собі власне коріння? Досить часто час і злі сили виховують справжніх манкуртів..

Всі ці думки, колись одного разу пережиті, повернулись до мене при читанні книжки Анатолія Скульського та Віри Чубенко «Спас. Таємна наука українського козацтва». Цілком справедливо автори відзначають, Що українське козацтво являє собою унікальний історико-етнографічний і культурний феномен. У ньому дивним чином поєднались часи, культури. досвід поколінь декількох слов’янських народів, і не тільки слов’янських… І цей феномен з роками розкривається для нас все ширше і глибше. Скільки ще дивовижного утаємничує він у собі. одному Господу відомо. Особисто для мене одним із найбільш яскравих відкриттів останнього часу стала таємна козацька наука психофізичної підготовки. Вихід знань про таємну науку до широкого загалу підказав мені думку про можливість найближчим часом спостерігати явище своєрідного українського Відродження.

Поняття Ренесансу, або Відродження, включає в себе перш за все бурхливий розвиток людської особистості, що виражається у підйомі науки, культури і мистецтва, і при цьому він не обов’язково співпадає з економічним та політичним підйомами. Класичним прикладом відродження людського духу вважаються бурхливі події у життi Європи в ХV-XVI століттях.

що ж відбувалось у ті далекі роки на європейському континенті і чим ті події пов’язані із сьогоднішнім днем України?

Перш за все відбувалось становлення нових держав. Європа. що пережила відомий застій середньовіччя, виплескує на свою карту нові країни, нові культурні центри. нові національні школи літератури і мистецтва. Ще б пак, адже кожна нова держава поспішає де самовираження і самоутвердження. як новонароджений гучним криком заявляє про свою появу у цьому світі. Для нової держави і є неприйнятними форми вчорашнього дня. Це необхідне щось інше, але пов’язане коли не з сучасною національною культурою, то з далеким великим минулим її землі. Історія Європи, втім, демонструє, що як правило, обидві ці тенденції епохи Відродження звернулись до античної культури. Ось чому сучасна Україна цілком спроможна знайти такий необхідний для неї творчий імпульс у своїх дохристиянських коріннях. з яких. власне, і виходить мистецтво спаса.

Не варто дивуватись, коли раптом у світі, що нас оточує, відбуваються події не звичні, а часом і не зрозумілi для нас. Те, що людські знання час від часу втрачаються. безсумнівно. Європейське Відродження в буквальному розумінні відроджує інтерес до людини. адже середньовічна культура на деякий час майже розучилась реалістично зображати людину. І ось забуте було відроджено. Чи не те ж саме пропонує нам Анатолій Скульський з ученням спаса?

Найважливішою особливістю учення є той факт, що козацька наука має чисто захисне значення це дуже важливо і характеризує українську націю: українець не агресивний зовні себе! Гуманний характер козацької психодуховної культури близький до уявлень великих гуманістів європейського Ренесансу. Але у європейця ХV-XVI вв. не було, як вже вказувалось, стрункої системи психофізичного виховання, побудованої на конгломераті знань різних часів і народів. А українська психофізична культура, спираючись на вчення спаса. По сутi може бути направлена на вияв кращих якостей людини через поєднання різноманітних здібностей, нехай навіть на короткий термін. Важливим тут є не кількість, а якість.

Наука ця, до того ж, зримо пов’язує сьогоднішню Україну з її великими предками: дохристиянською та ранньохристиянською Руссю, феноменом українського козацтва…

Наука ця вчить шанобливому відношенню до предків, адже вона наочно свідчить, що наші предки знали і вміли не менше, ніж ми. І коли вони не мали телебачення чи комп’ютера, вони мали дещо інше, про що ми можемо сьогодні лише здогадуватися. І таємне вчення спаса, що стає вченням явним, добра у цьому підмога. Таким чином, визначаються складові частини, котрі, коли взяти їх разом, дозволяють передбачити найближчим часом початок бурхливого розквіту української культури.

Поєднуються разом сприятливі умови:

набуття державою національної незалежності, з чим пов’язаний надзвичайно високий підйом національної самосвідомості ( і сьогодні, і ще більше попереду);

наявність в Україні високогуманної власної національної культури, котра має найдревніше у Європі коріння;

безсумнівний талант українського народу, який дає світові довгу чергу видатних людей;

виникнення у Європі в кінці ХХ ст. цілого слов’янського світу (коли раніше було всього 34 слов’янські держави, то сьогодні їх близько десяти), що, безсумнівно, сприяє і розквіту України.

Все це разом узяте і повинно, за моїм глибоким переконанням. привести до справжнього відродження української культури, подібного до європейського явища попередніх віків.

І дай Бог, допоможе в цьому таємне вчення спаса безсумнівно талановита, патріотична у кращому значенні цього слова, книжка Анатолія Скульського та Віри Чубенко.

Сергій Росляков,
кандидат мистецтвознавства,
заступник директора Миколаївського
художнього музею імені В.В. Верещагіна.